Інвестиційні фонди та валютні ризики: як КУА управляють курсовою волатильністю

Валютна волатильність є одним із ключових макроекономічних ризиків для української економіки. Коливання курсу гривні безпосередньо впливають на дохідність інвестицій, вартість активів і фінансову стабільність бізнесу. У таких умовах інвестиційні фонди — пайові (ПІФ) та корпоративні (КІФ) — відіграють важливу роль у професійному управлінні валютними ризиками. Центральною ланкою цього процесу є компанії з управління активами (КУА), які формують стратегії роботи з гривневими та валютними активами з урахуванням курсової динаміки.

Валютний ризик як системний фактор для ринку капіталу

Для інвесторів валютний ризик виникає у кількох площинах. По-перше, це ризик знецінення гривневих активів у разі девальвації національної валюти. По-друге, це ризик переоцінки валютних зобов’язань і активів у балансах фондів. По-третє, це вплив курсових коливань на фінансові результати компаній-емітентів, у які інвестують фонди.

На відміну від індивідуальних інвесторів, інвестиційні фонди мають можливість системно управляти цими ризиками завдяки диверсифікації портфеля, стратегічному плануванню та професійній аналітиці, яку забезпечують КУА.

Баланс між гривневими та валютними активами

Одним із базових підходів КУА до управління валютними ризиками є збалансування портфеля між активами в національній та іноземній валюті.

Гривневі активи, зокрема державні облігації внутрішньої позики або корпоративні боргові інструменти, забезпечують прогнозовану дохідність і часто мають вищу номінальну ставку. Водночас валютні активи або інструменти з валютною прив’язкою виконують захисну функцію, зменшуючи вплив девальваційних коливань на загальну вартість портфеля.

КУА визначають оптимальне співвідношення таких активів залежно від інвестиційної стратегії фонду, горизонту інвестування та профілю ризику інвесторів.

Валютна структура інвестиційних фондів

У практиці управління активами застосовуються різні підходи до валютної структури фондів. Частина ПІФ орієнтована виключно на гривневі інструменти та розрахована на інвесторів, для яких важлива регулярна дохідність у національній валюті. Інші фонди мають змішану структуру або фокусуються на активах, вартість яких залежить від іноземної валюти, навіть якщо самі інвестиції номіновані у гривні.

Для КІФ, які часто використовуються у проєктному або корпоративному фінансуванні, валютна структура портфеля може бути прив’язана до грошових потоків конкретного бізнесу, зокрема експортоорієнтованих компаній або підприємств із валютною виручкою.

Управління курсовою волатильністю через диверсифікацію

Диверсифікація є одним із ключових інструментів зниження валютних ризиків. КУА формують портфелі таким чином, щоб коливання курсу однієї валюти не мали критичного впливу на загальний фінансовий результат фонду.

Це досягається шляхом поєднання різних класів активів, секторів економіки та валютних експозицій. У результаті інвестиційний фонд стає менш вразливим до короткострокових валютних шоків і здатний зберігати стабільність у періоди макроекономічної нестабільності.

Валютні ризики та інституційні інвестори

Для інституційних інвесторів, таких як пенсійні фонди або страхові компанії, валютна стабільність портфеля має критичне значення. Саме тому вони активно використовують інвестиційні фонди під управлінням КУА як інструмент контролю валютних ризиків.

КУА забезпечують не лише технічне управління активами, а й постійний моніторинг макроекономічних факторів, грошово-кредитної політики та динаміки валютного ринку, що дозволяє своєчасно коригувати інвестиційну стратегію.

Регуляторні обмеження та управління ризиками

Важливим елементом управління валютними ризиками є дотримання вимог валютного та фінансового регулювання. КУА працюють у межах чинного законодавства та нормативів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що визначають допустимі інструменти та структуру активів фондів.

Таке регулювання, з одного боку, обмежує надмірні ризики, а з іншого — створює передумови для стабільної та прогнозованої роботи інвестиційних фондів.

Висновок

Валютна волатильність є об’єктивною реальністю для українського ринку капіталу, однак вона не обов’язково означає підвищений ризик для інвесторів. Через професійне управління активами, диверсифікацію та стратегічний підхід компанії з управління активами здатні ефективно управляти курсовими коливаннями у ПІФ та КІФ.

Інвестиційна коаліція «SFG» розглядає розвиток практик управління валютними ризиками як одну з ключових умов формування стійкого ринку капіталу в Україні, здатного залучати як внутрішніх, так і міжнародних інвесторів навіть в умовах макроекономічної нестабільності.

‍