%20(1).png)
.png)
Оборонний сектор України сьогодні є однією з найбільш капіталомістких галузей, яка потребує стабільних і прогнозованих джерел фінансування. Традиційні механізми, що базуються на бюджетних витратах та міжнародній допомозі, виконують критично важливу функцію, але їх недостатньо для забезпечення масштабної модернізації та виробництва новітнього озброєння. У цьому контексті на перший план виходять інвестиційні інструменти, зокрема корпоративні та пайові інвестиційні фонди (КІФ і ПІФ), які управляються компаніями з управління активами (КУА).
Використання інвестфондів для фінансування оборонного сектору — це не лише питання капіталу, а й прозорості, контролю та синхронізації із європейськими стандартами фінансового ринку. Як свідчить міжнародна практика, саме спеціалізовані інвестиційні фонди часто стають каналами залучення коштів для оборонних та безпекових програм. Прикладом є програми в ЄС, де через інвестиційні платформи фінансуються виробники оборонної техніки, або механізми на кшталт European Peace Facility, які поєднують державні гарантії з приватними інвестиціями.
Чому інвестфонди можуть стати ефективним рішенням
Інвестиційні фонди мають низку переваг, що робить їх привабливими у сфері оборонного фінансування. По-перше, вони забезпечують акумулювання капіталу від різних груп інвесторів — від великих інституційних гравців до приватних інвесторів. Це дозволяє створювати довгострокові фінансові ресурси без прямого навантаження на державний бюджет. По-друге, інвестфонди працюють у чітко регламентованому полі, що мінімізує ризики нецільового використання коштів і гарантує прозорість операцій. Така модель особливо важлива для міжнародних партнерів, які готові інвестувати в український оборонний сектор, але потребують зрозумілих та безпечних структур.
З економічної точки зору, запуск спеціалізованих оборонних фондів сприятиме розвитку суміжних секторів — машинобудування, ІТ, логістики. Інвестиції, спрямовані через КУА, створюють ефект мультиплікатора, стимулюючи зайнятість та підвищуючи технологічний рівень економіки.
Міжнародний досвід та українські реалії
У світі існує декілька успішних прикладів використання інвестфондів у сфері безпеки. Наприклад, у країнах ЄС активно працюють програми, які фінансують оборонні стартапи, кібербезпекові компанії та виробників озброєння через венчурні та корпоративні фонди. У США подібні фонди співпрацюють із Пентагоном, виступаючи фінансовими партнерами приватних підрядників оборонної промисловості.
В Україні цей механізм поки що не запущений у повному обсязі, головним чином через відсутність законодавчих норм, які дозволяли б створювати цільові фонди для оборонної галузі. Проте потенціал очевидний: КУА можуть створювати корпоративні інвестиційні фонди, які будуть акумулювати кошти під конкретні оборонні проєкти — від виробництва безпілотників до розбудови інфраструктури для військово-промислового комплексу.
Бар’єри та шляхи їх подолання
Основною проблемою залишається нормативно-правова база. Чинне законодавство не передбачає чіткої моделі для фінансування оборонних проєктів через інститути спільного інвестування. Необхідно врегулювати питання цільового використання коштів, забезпечення конфіденційності контрактів, а також надати інвесторам податкові стимули для участі в таких фондах. Окремої уваги потребує система державних гарантій, яка має забезпечити захист інвестицій у випадку непередбачуваних ризиків.
Ще одним викликом є комунікація з інвесторами. Важливо пояснити, що інвестування в оборонний сектор — це не лише соціальна відповідальність, а й можливість отримати стабільний дохід за рахунок державних і міжнародних замовлень.
Фінансування оборонного сектору через інвестиційні фонди — це перспективний напрямок для України, який здатний поєднати державні інтереси із приватним капіталом. Для реалізації цієї моделі потрібна синергія законодавчих реформ, роботи КУА та підтримки з боку міжнародних партнерів. Інвестиційна коаліція SFG готова сприяти формуванню нормативної бази та запуску інноваційних фінансових інструментів, які допоможуть зміцнити обороноздатність держави та залучити нові ресурси для відновлення економіки.
