Як компанії з управління активами працюють із нерезидентами: бар’єри та можливості

Інтерес іноземних інвесторів до України зростає у зв’язку з перспективами післявоєнного відновлення та інтеграції до європейського економічного простору. Компанії з управління активами (КУА) відіграють ключову роль у забезпеченні доступу нерезидентів до українських активів, проте співпраця з такими інвесторами має низку особливостей. Йдеться не лише про класичні інвестиційні бар’єри, а й про нові можливості, які відкриває розвиток фінансової інфраструктури.

Податкові аспекти

Нерезиденти, які інвестують у корпоративні (КІФ) чи пайові інвестиційні фонди (ПІФ), стикаються з питанням подвійного оподаткування та особливостей української системи податків.

• Оподаткування доходів від інвестицій. Дивіденди або інвестиційний прибуток підлягають оподаткуванню в Україні, однак міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування можуть зменшити ставку податку або навіть звільнити від його сплати.
• Податок на репатріацію. Виведення прибутків за кордон часто супроводжується додатковим податковим навантаженням, що вимагає ретельного структурування інвестицій.
• Податкові пільги. Запровадження спеціальних режимів, наприклад у сфері венчурних інвестицій чи інфраструктурних фондів, може стати стимулом для участі іноземних партнерів.

У результаті саме КУА допомагає нерезидентам коректно структурувати інвестиції, використовуючи міжнародні угоди та оптимальні податкові моделі.

Юридичні бар’єри

Правове середовище в Україні залишається складним для іноземних інвесторів. Серед головних викликів:

• Складність корпоративних процедур. Створення та адміністрування фонду вимагає врахування українського корпоративного та фінансового законодавства.
• Захист прав інвестора. Хоча регуляторна база поступово наближається до стандартів ЄС, питання судового захисту та виконання контрактів залишаються чутливими.
• Валютне регулювання. Операції з капіталом нерезидентів контролюються Національним банком України, що може уповільнювати процеси і створювати додаткові вимоги до звітності.

Незважаючи на це, гармонізація українського права з директивами ЄС відкриває нові можливості для більш прозорої та зрозумілої роботи з нерезидентами.

Адміністративні особливості

Співпраця з нерезидентами потребує високого рівня прозорості та адаптації до міжнародних стандартів:

• КУА повинні забезпечувати повну фінансову звітність англійською мовою та відповідно до міжнародних стандартів (IFRS).
• Аудит фондів, у які інвестують нерезиденти, часто проводять міжнародні компанії, що підвищує рівень довіри.
• Для великих інвесторів критичною є наявність систем комплаєнсу, процедур KYC (Know Your Client) та AML (Anti-Money Laundering).

Таким чином, адміністративні вимоги з боку нерезидентів формують вищі стандарти управління, що позитивно впливає на весь український ринок.

Можливості для нерезидентів

Попри бар’єри, інвестиції через КУА дають низку переваг для іноземних партнерів:

• Доступ до локальних активів, зокрема аграрних, інфраструктурних, ІТ та енергетичних проєктів.
• Можливість інвестувати у фонди з професійним управлінням і зрозумілою стратегією.
• Гнучкі інструменти — від класичних ПІФ і КІФ до спеціалізованих венчурних чи інфраструктурних фондів.

Завдяки КУА іноземні інвестори отримують канал для безпечного та структурованого входу на український ринок, з мінімізацією ризиків і максимізацією прозорості.

‍

Робота компаній з управління активами з нерезидентами в Україні балансує між складними податковими й юридичними реаліями та перспективами зростання попиту на українські активи. Податкові угоди, гармонізація із законодавством ЄС, а також запровадження сучасних механізмів аудиту і комплаєнсу створюють передумови для залучення іноземного капіталу.

Інвестиційна коаліція «SFG» підкреслює, що саме КУА можуть стати провідниками міжнародного капіталу, відкриваючи українському бізнесу шлях до глобальних ринків і забезпечуючи інвесторам-нерезидентам безпечний вхід у національну економіку.

‍